Кожен франківчанин мріє встигати більше, і ще й бажано використовуючи на це менше часу. В добі лише 24 години, а справ навколо так багато. Саме тому в останні роки з’явився тренд на багатозадачність. Опановувавши цю чарівну навичку, і виконуючи одночасно кілька справ, можна отримати додатковий час. Як же навчитися працювати в режимі багатозадачності, що він собою представляє з наукової точки зору і чи потрібен він нам взагалі – намагається з’ясувати frankivsk.one.
Що таке багатозадачність
Багатозадачністю (або multitasking) називають здатність людини одночасно виконувати кілька видів діяльності. Поняття прийшло з комп’ютерної термінології та використовується для опису компетенції працівника, що здатен розподіляти увагу та виконувати паралельно кілька справ. Про такого працівника мріє кожен роботодавець, адже мультитаскер може, наприклад, розмовляти з клієнтом по телефону, одночасно готуючи йому унікальну торгову пропозицію та паралельно перевіряючи поштову скриньку. Багатозадачність означає також швидке “перемикання” з одного завдання на інше.
Але які результати можна отримати, працюючи в такому режимі? Однозначну відповідь на це запитання дає психотерапевтка Ірини Смоляр в своєму пості для Інстаграму під назвою “Синдром Юлія Цезаря”.
Наскільки ефективна багатозадачність?
Ірина Смоляр наголошує, що згідно з численними дослідженнями науковців мозок не є багатозадачним і він не виконує завдання одночасно, а просто швидко перемикається між ними та виконує їх по черзі. Тобто багатозадачність як ми собі її уявляємо – це просто ілюзія. Дані науковців свідчать, що такі перемикання з однієї діяльності на іншу виснажують, погіршують якість виконаних завдань та в довгостроковій перспективі знижують продуктивність аж на 40%.
Чому франківчанам краще відмовитися від багатозначності
Збільшення кількості помилок
За словами Ірини Смоляр, виконуючи кілька справ одночасно, людина починає все частіше помилятись. Через багатозадачність розум постійно перемикається з одного завдання на інше, концентрація знижується і, як наслідок, множаться помилки. Наприклад, людина помилково виконує для завдання А дії, які необхідні для виконання завдання В.
Цікаві результати показали дослідження на студентах, які вчилися багатозадачно: їхні середні бали були нижчі, а на виконання домашнього завдання вони витрачали більше часу.
Багатозадачність провокує тривогу
Намагаючись встигнути все, людина все частіше відчуває хронічну тривогу. Робота в умовах багатозадачності має не лише психічні та фізичні наслідки, але й фізіологічні: мозок виробляє більше кортизолу – гормону, що викликає почуття стресу. Таким чином легка тривога весь час збільшується, збільшується, і результат може бути дуже плачевним. Враховуючи, що франківчани та мешканці інших міст живуть в історичний час і через москалів ітак перебувають в умовах постійного стресу, не варто збільшувати його ще й багатозадачністю.
Зниження інтелекту
Регулярні та раптові переривання з одного завдання на інше впливають на короткочасну пам’ять. Оскільки людина не є повністю зосередженою, вона швидко забуває деталі кожного завдання. Згідно з дослідженнями, через багатозадачність піддослідні втрачали до 10 пунктів IQ. Для порівняння: люди, що курили марихуану, виконали ті ж самі завдання, і вони втрачали 4 пункти IQ.
Зниження творчого мислення та креативності
Для роботи мозку в багатозадачному режимі використовується короткочасна оперативна пам’ять, завдяки чому в людини знижується здатність творчо мислити та приймати нестандартні рішення. Крім того, людям, які стверджують, що справляються з виконанням кількох справ одночасно, складніше отримувати інсайти та мріяти.
Збільшення неуважності
Люди, які виконують дві справи одночасно, стають неуважними та не бачать очевидних речей навколо себе. У Вашингтонському університеті провели цікавий експеримент: група студентів, які йшли через кампус і паралельно набирали текстові повідомлення або говорили, не помітили … клоуна, що катався біля них на велосипеді. Багатозадачність вбиває нашу увагу.
Шкода для старшого покоління
Виявляється, існує зв’язок між здатністю швидко зосереджуватись та віком. Особи молодшого віку здатні краще утримувати фокус уваги, ігноруючи непотрібні речі та швидше перемикатися між завданнями. Однак ця здатність префронтальної кори мозку погіршується з віком, тому молоді люди можуть почуватися достатньо добре, працюючи над кількома справами одночасно, тоді як дещо старшим франківчанам такий режим завдасть значної шкоди.
Зменшення продуктивності
Через багатозадачність людина на мить забуває, що робила раніше. Ми вже розповідали, що мозок не працює над виконанням двох справ одночасно, а просто швидко змінює діяльність. Тому, перескакуючи з одного завдання на інше, людині необхідний час, щоб згадати, що вона взагалі робила. Результати сучасних досліджень показують, що працівнику необхідно близько 25 хвилин, щоб повністю зосередитися на завданні та виконувати його з максимальною продуктивністю.
Розчарування
Франківчанам та жителям інших міст добре відоме це гнітюче відчуття, коли цілий день старанно працюєш над кількома завданнями, а в результаті не встигаєш виконати жодне з них. Та й те, що зроблено, вийшло доволі сумнівної якості, тож і настрій відповідний. До речі, щоб покращити настрій, психотерапевтка радить франківчанам виконувати завдання по черзі, оскільки завершення справи фіксується мозком, і він запускає вироблення ендорфінів – гормонів, які дають відчуття радості та енергії.
Як позбутися звички робити кілька справ одночасно
Отож, багатозадачність є небезпечною (і просто безкорисною) звичкою, тому Ірина Смоляр радить зосередитися на одному завданні. Зробити це допоможуть наступні кроки:
- Зрозуміти, що якість та ефективність роботи (і життя взагалі) не залежить від кількості справ, які треба встигнути зробити. Все встигнути фізично неможливо, і не потрібно. Головне, навчитися правильно ставити пріоритети та виконувати справді важливі завдання, ігноруючи при цьому неважливі. Ця навичка – мистецтво, якому не навчишся за один день, але опанувавши його, відбудуться позитивні зміни в усіх сферах життя.
- Мінімізувати все, що відволікає увагу.
- потрібно очистити робоче місце, адже чим більше речей розташовано навколо вас, тим більше сплутуються думки. На максимально порожньому робочому місці значно легше сконцентруватись.
- закрити всі непотрібні вкладки на робочому моніторі, інакше мозок знову і знову знаходитиме нові об’єкти, на які можна відволіктися і провокувати багатозадачність;
- вимкнути музику та мінімізувати інший шум;
- якщо ви не можете дозволити собі хоча б на якийсь час віднести телефон в інше приміщення, потрібно вимкнути всі неважливі звукові сповіщення.
- Починати з малого. Людині, яка все життя звикла виконувати кілька справ одночасно, буде непросто позбавитись цієї звички. Тому франківчанам важливо запастись терпінням і помічати маленькі результати.
- Практикувати усвідомленість. Уповільнитися та навчитися зосереджуватись на чомусь одному прекрасно допомагають медитації та йога.
- Використання таймера. Адаптуватися до однозадачності допомагає використання таймера: в чітких часових рамках мозку легше пристосовуватись до нового режиму роботи. Почати можна з 5 хвилин: протягом цього інтервалу намагайтесь ні на що не відволікатися. Наступні 5 хвилин дозволяється працювати у звичному режимі. Згодом можна збільшувати цей інтервал. Існує також популярна техніка Pomodoro (в народі її називають “помідор”): 25 хвилин – робота, 5 хвилин – відпочинок.
- Об’єднання дрібних завдань. Всім нам добре відомі дрібні набридливі справи, які часто відволікають і забирають багато сили. Хорошою ідеєю є планування конкретного часу для вирішення тільки цих маленьких питань. Знаючи, що цими завданнями ви займаєтеся в запланований час, можна якісно зосередитися на важливих речах.
- Великі перерви. Однозадачність вимагає від людини багато зусиль та енергії. Тому, крім маленьких перерв, варто запланувати й великі. Це може бути, наприклад, півгодинна прогулянка чи зарядка. Швидко відновити концентрацію найкраще допомагає природа, зелень та свіже повітря. Чудово, якщо ви знаходитесь близько, наприклад, до парку Шевченка чи однієї з Бистриць.
- Планування діяльності. Грамотно складений план є ключем до успішної роботи. Важливо прописати його погодинно, враховуючи час на перерви, форс-мажорні обставини та відпочинок, адже в гіпотетичному плануванні ми часто переоцінюємо свої можливості. Складання і дотримання такого плану знижує стрес та підвищує продуктивність не тільки в роботі, але й в житті.
До речі, Ірина Смоляр розвінчує міф про те, що жінки можуть краще справлятися з багатозадачністю – дослідження показують, що між жінками та чоловіками при виконанні кількох справ одночасно немає жодної різниці. Тож психотерапевтка наголошує, якщо ви хочете отримати якісний результат, не беріться за все одночасно та не перевантажуйте себе, адже це не працює. Отож виконуйте завдання по черзі і насолоджуйтесь результатом!