У далекому 1662 році в місті Станіславові дозволили будувати солодовні, винокурні та броварні. Така можливість з’явилася у міста із Магдебурзьким правом. Про це в привілеї 7 травня писав засновник Станіславова Потоцький. Однак між цієї подією та появою першої пивоварні пройшло понад 100 років. Яким був Станіславський пивний завод та чому занепав – читайте далі на frankivsk.one.
Спорудження пивоварні
Офіційна дата будівництва пивоварні – 1767 рік. Тоді в місті для варіння пива спорудили два великих приміщення – варильний та солодовий цехи.
Приміщення варильного цеху звели у стилі бароко. Воно було цегляним, одноповерховим із підвалами. За формою – прямокутник. Перекриття зробили склепінчастим із двосхилим дахом.
Інший цех, солодовий, був двоповерховим, з мансардою. Також у стилі бароко, цегляний, однак дах відрізнявся. А фасади споруди мали невеликі вікна та пілястри.
Із рук в руки
Граф Потоцький був власником пивоварні до 1801 року. Тоді через борги вона перейшла до державної власності Австро-Угорщини. Пивний завод залишався найбільший у Станіславові, хоч і на той час в місті функціонувало уже п’ять таких виробництв.
Через 80 років підприємством почали володіти брати Лінднери. У 19 столітті на пивних цехах працювали чотири десятки людей. Цей завод разом із пивоварнею у селі Княгинин щорічно видавав 12 тисяч відер пива. Крім того, займався і виготовленням пивних дріжджі, пишуть «Версії».
На початку 20 століття пивзаводом оволодів Пьотр Задельмаєр. Для німця пивоварня була сімейним бізнесом та називалася саме в честь його прізвища. Крім того, і вулицю, де розташовувалися цехи, перейменували так само. За той на заводі працювали 57 робітників. Капітал пивного бізнесу становив 300 тисяч злотих. У 1936 році пивоварня виготовила 300 тисяч дал пива (10 літрів). Однак все змінили совіти.
Радянський період
Бізнес родини Задельмаєра, ясна річ, із приходом комуністів, перестав існувати. Совіти забрали пивний завод і перейменували на «Станіславський». Однак разом із зміною назви міста, змінилася і назва бренду.
«Івано-франківський пивзавод» у радянську добу забезпечував продуктом більшу частину закладів міста і околиць. В середині вісімдесятих пивоварня давала щороку майже 10 мільйонів літрів пива. Виготовляли тут пиво під назвами «Станіславське», «Гуцульське», «Донецьке», «Жигулівське», «Львівське», передає «Фіртка».
А далі сталася антиалкогольна кампанія Горбачова. Вона знищувала по всіх республіках унікальні виноробні та пивні бізнеси, а ніякого результату із пиятикою не давала. Відбилося це, звичайно, і на «Івано-Франківському пивзаводі».
Занепад «Станіславської пивоварні»
В останні роки існування СРСР та у перші роки Незалежності виробництво так-сяк трималося, намагалося навіть випускати нові сорти. Проте настало банкрутство. Остаточно перестали варити пиво тут у 2002 році. Ані міська влада, ані активні мешканці не змогли завадити занепаду пивного заводу.
Важливим, до слова, є не тільки факт наявності старовинної пивоварні, але і її архітектурного значення. Пивний завод – це достатньо рідкісний зразок промислової архітектури України. Крім того, він до останнього працював за своїм призначенням. Так, у 1979 році пивоварню внесли до переліку пам’яток архітектури національного значення.
Однак будівлю не змогли врятувати від реконструкцій, перебудов та повної зміни архітектурного вигляду. Власники зобов’язувалися оберігати пам’ятку архітектури, проте варильний цех пивоварні знесли, а на його місці намагалися спорудили копію. Друга частина пивоварні, солодовий цех, із часом почав руйнуватися. У 2011 році обвалилася одна із стін споруди. Власники споруди переконують, що реставрація солодового цеху реальна. Його планували обладнати під заклад виготовлення пива. Втім, коли і як це відбудеться, поки невідомо.
