Краєзнавці відзначають напрочуд дивну закономірність в історії аптек Івано-Франківська. На відміну від інших різних закладів, установ, житлових кам’яниць, аптеки міняли власників та адреси, однак залишалися діяти за своїм початковим призначенням. Фармацевтичні заклади зберігали традиції. Хоч і створені століттями тому, працювали і працюють навіть у наші дні. У цій підбірці на frankivsk.one – старовинні аптеки Станіславова, про які місцеві історики змогли знайти досить багато цікавих відомостей.
Аптека «Під Гігіеєю»
У приміщенні на вулиці Сапіжинській, 141, у двадцятих роках минулого століття відкрили аптеку «Під Гігіеєю». Така назва походить із грецької міфології, від імені доньки бога лікування. Її вважали покровителькою здоров’я. Гігіею малювали зі змією та чашею. Згодом такий символом став традиційним для медицини.
Аптека, названа на честь грецької богині, була у Станіславові споруджена неподалік залізничного моста. Проте згодом заклад перемістили ближче до середмістя, у престижну кам’яницю Дрекслера, що на розі із Залізничною. Сталося це 1935 року.
Історичні документи говорять про те, що всередині 20-х років закладом завідував А. Клар. Серед співробітників аптеки числився фармацевт Михайло Головатий, цієї справи він навчався у Познанському університеті. У сорокових роках під час німецької окупації єврейський власник закладу пропав. До слова, тоді вулицю, на якій розміщувалася «Під Гігіеєю» перейменували на Адольфа Гітлера. Згодом управляти аптекою почав Михайло Головатий. Заклад працює вже понад століття.
Аптека пана Теодоровича
Місцева преса у 1912 році писала про відкриття нового фармацевтичного закладу, вже шостого в місті. Назви аптеки тоді не носила ніякої, однак чітко був вказаний її власник – пан Зигмунд Теодорович. Аптеку він розмістив на вулиці Седельмаєрівській (зараз це Новгородська). Цей заклад працював у Станіславові упродовж багатьох років.
Аптека кілька разів за свою історію змушена була переїжджати. У 20-х роках її двічі переміщували. Спершу у кам’яницю на Галицькій, потім у приміщенні місцевого казино на вулиці Сапіжинській (нині Незалежності). Уже в цій будівлі заклад розмістився на довгі десятиліття.
Власник закладу – виходець із родини Теодоровичів, представників вірменської громади міста. Вона проживала у Станіславові ще з кінця 17 століття. Сюди перемістилися із Кам’янця-Подільського, який свого часу захопили турецькі війська. Родина працювала, розбагатіла і отримала підтвердження шляхетності роду.
Через те, що заклад був розміщений у самому центрі міста, він здобув популярність серед мешканців. Упродовж 30-х років аптека перейшла у власність братів Міків. Вони були відомими в місті виробниками парфумів. До слова, нові власники теж не стали якого найменувати свій заклад. Однак після Другої Світової їй присвоїли номер – четвертий. Аж до 2012 року заклад працював за призначенням. А відтоді перетворився на цукерню.
Аптека «Під левом»
Аптека на вулиці Вовчинецькій, що працює у місті під номером шість, виникла в період Першої Світової війни. Тоді, за звітами російської поліції, у старому Станіславові було всього сім аптек. До слова, приблизно у той час губернаторська влада заборонила робити націнку в аптеках більше 30%. Таке рішення ухвалили через спекуляції з цінами.
Краєзнавці передають, що власником аптеки на Вовчинецькій міг бути ветеринар Антон Банах. Його ім’я згадується у документам місцевого магістрату. Однак відомостей, що він є і аптекарем, немає.
В період польської влади заклад «Під левом» був у володінні магістра фармації Баннера, у нього аптеку орендував Адольф Ландес. Обидва були євреями, німецьку окупацію пережити їм не вдалося. Відтак заклад перейшов до власності Любові Білобрам – українки із фармацевтичною освітою у Познанському університеті, передає «Репортер».
Аптека «Під короною»
Цей заклад відкрили наприкінці січня 1938 року в самому центрі Станіславова. Розміщувалася аптека на площ Ринок, 11. Про неї краєзнавцям відомо не так багато – найменування, дата заснування, адреса та фамілія власника. Цікаво, що це була перша в історії нашого міста жінка-власниця аптеки. Її звали Ядвіга Меус. Жінка мала ступінь магістра фармації. Краєзнавці намагаються прив’язати це прізвище до Раймонда Меуса – архітектора, який став автором проєкту «Каси ощадності». Однак родинних зв’язків між цими людьми історики так і не знаходять.
Це перша із нашого переліку аптека, яка не змогла попрацювати стільки часу. Будівлю, де розташовувався заклад, визнавали аварійною ще за часів Австро-Угорщини. Її спорудили всередині 19 століття підприємці Бретгольці. Тоді фасади споруди виходили на площу Ринок, сучасні вулиці Вірменську та Мельничука. З якого саме боку було приміщення аптеки – достеменно невідомо. Через поганий стан споруди її у п’ятдесятих роках змушені були розібрати.
Аптека «Під Матір’ю Божою»
Чимало аптек в Станіславові з’явилися напередодні Другої Світової. Заклад Олександра Вайсма був відкритий одразу після вищезгаданої «Під Короною». Власник теж був магістром фармації. Скоріш за все, Олександр Вайс був представником єврейської громади міста. Однак християнською назвою свого закладу заохочував українських та польських відвідувачів, пише «ПІК».
Розмістили цю аптеку на вулиці Голуховського (сьогодні це Чорновола). Працювала вона у кам’яниці Вайнгартена. Аптека дійшла і до наших днів під номером 5. У мережі її можна знайти під назвою «Екстемпуральна».
Заклад Олександра Вайса – один із найдавніший в Станіславові, який зберігся крізь столітню історію. Спорудили аптеку в будівлі, якою володів пан Карл Вайнгартен. Це був підприємець, адвокат, доктор права. Як і Олександр Вайс, чоловік теж походив із заможної єврейської родини.
Кам’яниця, у якій розміщувала аптека «Під Матір’ю Божою», є архітектурним надбанням міста. Ця чотириповерхова споруда унікальна тим, що має два рівноцінні фасади, які виходять на дві вулиці – Гординського (Гіллера) та Чорновола (Голуховського). Перші поверхи будівлі пан Вайнгартен віддавав в оренду також під невеликі крамниці, а от верхні поверхи слугували житловими квартирами, які винаймали охочі мешканці чи гості Станіславова.
Доля власника будівлі Карла Вайнгартена була трагічною. У 1939 році Станіславів окупували радянські війська. Совіти забрали у підприємця бізнес і майно. Будинок, де розташовувала аптека «Під Матір’ю Божою» та інші заклади націоналізували. Пан Вайнгартен не витримав таких подій. Він покінчив життя самогубством. Із вікна третього поверху саме цієї будівлі Карл кинувся додолу.
Якщо підрахувати за десятком найдавніших аптек Станіславова, у наші дні за своїм призначенням працюють п’ять закладів. Три старовинні аптеки наше місто втратило разом з історичними будівлями – кам’яницями, де ті розташовувалися. До таких краєзнавці відносять заклади «Під якорем», «Під срібним орлом», «Під короною».
Ще дві аптеки «трансформувалися». У їхніх приміщеннях функціонують інші заклади – чи то крамниці і заклади відпочинку, чи то житлові приміщення. У цьому ж випадку йдеться про аптеку «Під Божою опікою», а також аптеку пана Зигмунда Теодоровича.
