Затишні ресторани і кав’ярні у традиційному для нас вигляді з’явилися у Станіславові у 19 столітті. До цього періоду переважна більшість закладів громадського харчування не вирізнялася особливими зручностями, вибором страв і обслуговуванням. Зазвичай це були корчми неподалік ринків, де можна було випити алкоголю та поїсти простих страв. Більше того – такі заклади славилися частими бійками і п’яними відвідувачами. Саме тому їх почали в народі називати «мордовнями», пише frankivsk.one.
Однак із плином часу в мешканців міста виникла широка потреба у хороших рестораціях і кав’ярнях. Такий заклад міг стати не тільки місцем для звичного обіду, але і для побачення чи ділової зустрічі. Про ресторани і кав’ярні старого Станіславова дійшли відомості у пресі, краєзнавчих описах та історіях. Про найстаріші із них – пишемо далі.
Ресторан «Казино»
В листопаді 1896 року на вулиці Сапіжинській (нині – Незалежності), 12 представили нову ресторацію під назвою «Казино». У наш час в цій будівлі розміщується бібліотека для юнацтва. Відомості про це заклад збереглися із реклами у місцевому виданні «Українське життя». У ресторації «Казино» були запроваджені спеціальні абонементи на обіди та вечері, передає сайт міста Івано-Франківська.
Ресторацією володів пан Антон Гергесгаймер. Заклад став одним із улюблених для мешканців Станіславова. Слово «казино» згодом отримало певну негативну конотацію, однак цей заклад був осередком вечірок, різних забав, а також громадських заходів. Власник ресторації у місцевій пресі запрошував відвідувачів на свіжу «вудженину» та пиво першорядної якості. «Казино» позиціонувало свою кухню як дешеву та смачну.
Ресторан «Рояль»
Ще один заклад харчування у старому Станіславові, який влаштовував не тільки затишні вечері чи обіди, але й організовував вечорниці, весілля та різноманітні забави. Це був ресторан піл назвою «Рояль». Відкрили його на вулиці Собеського (нині – Січових Стрільців, 24). Цей заклад мав широкі зали, внутрішню кав’ярню та більярд, або як тоді називали «шаровня».
Щовечора ресторація запрошувала на живий звук оркестру 24 піхотинського полку. «Рояль» на перших порах своєї діяльності приваблював місцевих мешканців, однак втримати їхню увагу надовго не зміг. Із часом відвідувачі розцінювали ресторан як застарілий чи не такий розкішний як інші заклади.
Кав’ярня-ресторан «Уніон»
Наприкінці 19 століття в Станіславові почали з’являтися кав’ярні європейського зразка. Ресторатор Герман Басс відкрив по-справжньому елітну кав’ярню під назвою «Уніон». Її розмістили в кам’яниці в середмісті (на вулиці Незалежності 19, де тривалий час була книгарня). Кав’ярня пана Басса стала однією із найбільш шанованих серед мешканців Станіславова.
Заклад тричі за свою історію змінював місце локації. Кав’ярню розміщували в кам’яниці Регенштрайфа, а згодом – у новій будівлі на сучасній «стометрівці». Там вперше в історії міста була споруджена аркада – поєднання арок, колонади і галерей. На будівництво закладу власник витратив понад 100 тисяч корон. В закладі ще в той час запрацювала система вентиляції.
Місцева знать полюбляла відвідувати кав’ярню. Не тільки через добру кухню й обслуговування, але й через затишні зали, більярди, велику кількість літературних і політичних часописів. Через значну увагу місцевих мешканців до «Уніону», власники потребували нового, більшого приміщення. Кав’ярня-ресторація переїхала до одного з найбільших на той час будинків Станіславова – п’ятиповерхової кам’яниці Хованців (нині – Незалежності). Там, до слова, розмістили також і готель «Уніон».
Ресторан пана Сельдельмаєра
Місцевий магнат пан Сельдельмаєр відомим був у першу чергу як власник найбільшої в Станіславові броварні. Вона розташовувалася на вулиці Новгородській. У тій же місцевості підприємець спорудив і ресторацію. Відкрили її у 19 столітті. Ясна річ, гостей там частували і пивом станіславського виробництва.
Місцева преса розміщувала оголошення про заклад пана Сельдельмаєра. У ньому вказували на великий вибір сортів пива із першої броварні Станіславова. Його можна було замовити чи то у чвертках, чи то у відрах і навіть бочках. Сам же ресторан славився великою залою, яку можна було орендували для різних заходів, святкувань чи зібрань. Заклад міг вмістити пів тисячі відвідувачів.
Ресторація «Австрія»
Навесні 1914 року в центрі Станіславова презентували ресторацію, кав’ярню та готель в комплексі «Австрія». За час польського панування у місті – готель «Варшава», а у наш час – «Дністер», що на розі вулиць Шевченка та Січових Стрільців.
Власники закладів пропонували відвідувачам добрі послуги за прийнятну ціну, чудове впорядкування із європейським комфортом. Ресторація та кав’ярня «Австрія» були обладнані центральним обігріванням залів, водопроводами, а також електричним освітленням.
Ресторан «Едісон»
На початку 20 століття у середмісті Станіславова з’явився великий торгово-розважальний центр – Пасаж Гартенбергів. На другому поверсі комплексу розмістилася ресторація «Едісон». В архітектурно-технічному плані цей заклад не відставав від інших – його обладнали системою вентиляції, газовим освітленням, пожежними гідрантами та невеликим фонтаном.
У самому ресторані була галерея для оркестру, зали для буфету, для ігор в карти, читальня, вбиральні для дам. Прикрашали великі зали пишні люстри. Розкішними інтер’єрами могла похвалитися не тільки ресторація «Едісон», але і весь торгово-розважальний центр.
Кав’ярня «Гранд»
Розміщувався цей заклад на першому поверсі кам’яниці місцевого магната Озіяша Блюменфельда. Зараз це будівля на вулиці Січових Стрільців, 7. Цей пан володів млином на вулиці Бистириці Солотвинській. Кав’ярню ж відкрив Якуб Маргулес восени 1896 року. Цей підприємець в Станіславові тривалий час займався «Шинкарським товариством».
Наприкінці 19 століття «Гранд» вважали одним із найбільш престижний закладів Станіславова. На кухні готували першокласну каву за малайським рецептом, а сам заклад збирав великі компанії за грою в карти. Зруйнувала кав’ярню Перша світова війна. На місці закладу згодом відкрився «Будинок одягу і тканин». У першій половині 20 століття будівля налічувала 14 кухонь, 12 пивниць і 4 крамниці. Магнат Блюменфельд загинув від рук гітлерівців у серпні 1941 року. А кам’яницю, де розташовувався «Гранд» у радянський час націоналізували.
Кав’ярня «Імперіал»
Неподалік вищезгаданого закладу розташовувався готель «Імперіал». У цьому закладі відкрили одну із найдавніших кав’ярень Станіславова. Розташовувався «Імперіал» на перетині Січових Стрільців та Мазепи (тоді – Собеського і Казимирівської). Урочисте відкриття закладу відбулося 1 липня 1893 року.
Готель та кав’ярня «Імперіал» приваблювали відвідувачів доволі помірними цінами. Сам готель мав 30 номерів і міг розмістити клієнтів за 1,6 корон за місце. Кав’ярня вважалася привабливою для мешканців Станіславова. Однак за деякий час «Імперіал» через фінансові труднощі закрили – на його місці облаштували звичайний житловий будинок для оренд. До слова, тривалий час на першому поверсі готелю «Імперіал» працювала ще й ресторація Феніга. Вона була відома своїми комплексними обідами, вечерями й сніданками.
