Міжнародний центр зустрічі студентської молоді в Микуличині: освітній міст між Україною та Польщею

У Микуличині, найдовшому селі України, триває будівництво унікального об’єкта — Міжнародного центру зустрічей студентської молоді України та Польщі. Цей проєкт став черговим спільним кроком Прикарпатського національного університету та Варшавського університету, які вже мають успішний досвід співпраці у відродженні обсерваторії на горі Піп Іван.

Вибір місця невипадковий: Микуличин історично був простором перетину культур і традицій, а сьогодні він перетворюється на локацію, де молодь зможе спілкуватися, вчитися та творити спільне європейське майбутнє. Новий центр покликаний стати майданчиком для зустрічей студентів, волонтерів і представників освітніх середовищ з України, Польщі та інших країн ЄС, пише frankivsk.one.

У час війни, коли питання європейської інтеграції набуває особливої актуальності, цей центр матиме значення не лише освітнє чи культурне, а й символічне. Він демонструє, що партнерство між Україною та Польщею ґрунтується на спільних цінностях, а молодь стає рушієм нових ідей та справжнім обличчям майбутнього.

Витоки ідеї: між наукою та культурою

Задум збудувати Міжнародний центр зустрічей народився ще кілька років тому як спільний проєкт Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника та Варшавського університету. Українські та польські освітяни давно співпрацюють у рамках програм академічної мобільності, літніх шкіл, волонтерських і культурних обмінів. Виникла потреба у створенні постійного простору, де можна було б проводити конференції, форуми, молодіжні табори та масштабні зустрічі.

Архітектори отримали непросте завдання: поєднати національний гуцульський стиль із сучасними вимогами до комфорту й функціональності. Адже будівля мала стати не просто гуртожитком для учасників проєктів, а модерним міжнародним комплексом, де можна організувати конференцію на кількасот осіб, провести наукові дискусії, концерти чи культурні фестивалі.

У 2023 році було затверджено проєктно-кошторисну документацію, а наприкінці року стартували будівельні роботи.

Попри призупинення робіт через війну, держава вже інвестувала у майбутній Центр близько 4 мільйонів євро, підтверджуючи важливість цього проєкту для європейської інтеграції України.

Архітектурна ідея

Загальна архітектурна концепція центру відсилає до гуцульської гражди — традиційного укріпленого двору. Комплекс матиме форму трикутника з внутрішнім двором, галереями та переходами.

У серединній частині — велика конференц-зала площею 450 кв. м. Вона вміщуватиме до 350 учасників і слугуватиме майданчиком для форумів, семінарів, мистецьких подій. ЇЇ висота — 12 метрів, що забезпечує простір для багатофункціонального використання.

Двоповерхові корпуси розташовані з трьох боків. Тут передбачено 60 номерів для розміщення від 120 до 200 осіб.

На першому поверсі діятимуть їдальня, кафе, танцювально-тренувальні зали, які можна трансформувати. З конференц-зали відкриватиметься вихід до річки Прут.

На другому поверсі розташуються бібліотека, медіатека, комп’ютерний клас, кімнати відпочинку.

Фасади будівлі з трикутними дахами та балконами відтворюватимуть атмосферу гуцульських традицій, гармонійно вписуючись у гірський пейзаж.

Чому саме Микуличин?

Вибір місця для центру має не лише логічне, а й символічне пояснення. Микуличин — найдовше село України (44 км), відоме своїм курортним кліматом, дитячими таборами й пансіонатами. Воно розташоване на перетині шляхів і культур і, що цікаво, у XIX столітті було найбільшим за площею селом Польщі.

Місцева легенда про боярина Микулу, який переміг ворогів на місцевій горі, втілює ідею мужності та співу, що об’єднує. Так само й сучасний центр покликаний долати кордони між народами, утверджувати силу культури й партнерства.

Поруч із будівництвом уже діє спортивно-оздоровчий комплекс «Смерічка» Прикарпатського університету, що дозволить поєднувати навчальні програми з відпочинком і спортивними заходами.

Освітня місія: простір для молоді з усього ЄС

За задумом організаторів, центр стане платформою для:

  • студентських обмінів між Україною, Польщею та країнами ЄС;
  • волонтерських ініціатив, літніх таборів, екологічних і культурних проєктів;
  • конференцій і форумів з питань європейської інтеграції, міжкультурного діалогу, сталого розвитку Карпат;
  • позашкільної освіти — адже тут зможуть працювати гуртки, тренінги, інтенсивні курси.

Таким чином, центр не обмежується лише академічними завданнями. Його амбіція — стати майданчиком єднання молоді Європи.

Європейська інтеграція через Карпати

Микуличинський центр розвивається синхронно з відновленням обсерваторії на горі Піп Іван. Разом ці два проєкти формують потужну інфраструктуру українсько-польського партнерства: наука — в горах, освіта й культура — в долині.

У час, коли Україна активно рухається до членства в Європейському Союзі, такі ініціативи мають особливу вагу. Вони показують, що євроінтеграція — це не лише про дипломатію та реформи, а й про спільні простори для зустрічей молодих людей, які вже сьогодні формують нову Європу без бар’єрів.

Туристичний і культурний вимір

Будівництво центру матиме значний вплив і на розвиток регіону. Карпати традиційно приваблюють туристів, проте новий освітньо-культурний комплекс дозволить розширити акценти — від відпочинку до інтелектуального туризму.

У майбутньому тут можуть відбуватися міжнародні фестивалі, виставки, літні школи мистецтв, екологічні форуми. Це сприятиме тому, що Микуличин стане європейським культурно-освітнім осередком у серці Карпат.

Голоси студентів і викладачів

Студенти Прикарпатського університету переконані, що новий центр відкриє для них нові можливості. Це — шанс для розвитку молодіжних ініціатив, для співпраці у волонтерських і культурних проєктах.

Викладачі наголошують, що центр — це інвестиція не лише в освіту, а й у людський капітал України, бо він формуватиме покоління, яке мислить європейськими категоріями, але водночас цінує власну культуру.

Перші українсько-польські дебати: голос молоді в Карпатах

Новий центр у Микуличині від самого початку був задуманий як простір живого діалогу. І вже весною 2025 року тут відбулася подія, що яскраво підтвердила цю місію, — перші українсько-польські дебати молоді.

Символічно, що старт для дискусій дали саме студенти — представники українських університетів і Варшавського університету. Вони говорили про спільне майбутнє двох народів у Європі, про виклики інтеграції у сфері освіти та науки, про культурний обмін і взаємну відповідальність за відбудову України після війни.

Учасниками зустрічі стали також урядовці обох країн, серед яких заступники міністрів освіти і науки України та Польщі, а також парламентарі, науковці й культурні діячі. Цей формат дозволив молодим людям напряму поставити запитання тим, хто сьогодні формує освітню і зовнішньополітичну стратегію.

Особливого символізму надала панельна дискусія з промовистою темою: «Якими будуть польсько-українські стосунки 4 квітня 2026 року?» Саме молодь спробувала зазирнути в майбутнє і уявити, якою має бути нова якість партнерства між країнами. Їхні голоси звучали щиро, емоційно, іноді навіть гостро — але завжди з відчуттям відповідальності за спільний шлях.

Дебати в Микуличині стали не просто розмовою — це був перший реальний досвід формування транскордонного студентського майданчика, де думка молоді почута на рівні з голосом урядовців. Для учасників це було і зануренням у неповторну атмосферу Карпат, і нагодою усвідомити, що європейське майбутнє починається саме тут, у діалозі, відкритості та взаємоповазі.

Міжнародний центр зустрічей у Микуличині стане символом нового типу відносин між Україною та Польщею — партнерства, заснованого на культурі, освіті, науці й дружбі молодих людей.

More from author

Цифрове виховання: як обрати безпечний та корисний контент для дитини в інтернеті

В епоху тотальної цифровізації, коли гаджет часто виконує роль "другої няні", питання якості споживаної інформації стає критичним. Сучасний інтернет — це безмежний океан, де...

Чому в дитини з’являється почервоніння під підгузком і що робити

Почервоніння та подразнення в зоні підгузка — проблема, з якою стикаються чи не всі батьки. Шкіра немовлят надзвичайно тонка й ніжна, тому миттєво реагує...

Видалення каталізатора «під ключ» за 0 грн: як працює економіка рециклінгу у 2026 році

До 2026 року автомобільна індустрія зазнала значних змін, проте проблема виходу з ладу каталітичних нейтралізаторів залишається однією з найактуальніших для власників машин із двигунами...
....... .