Гіршого транспорту до школи годі шукати

Страшний, холодний і мокрий – так відгукуються про автотранспорт, який возить дітей, котрі живуть у горах на Прикарпатті, пише frankivsk.onе.

Цим автобусом щодня добираються до своєї школи десятки дітей. Вантажівці «ГАЗ 66» більше сорока років і вона пройшла багато переробок та переобладнань з часу свого заснування. В середині автобус має моторошний вигляд: іржавий дах, старі порвані сидіння і вікна, через які продуває холод. Від коли похолодало, їздити в автобусі стало більш нестерпніше. Автобус розрахований на 25 сидінь, але щодня у ньому їде більше тридцяти школярів. Тому, окрім жахливих умов, тут ще й не вистачає місця. 

А як на ньому добиратися в гірській місцевості до школи? З кожним разом впевненість у тому, що автобус безпечно доїде до місця призначення, зменшується. Старий транспорт ледь витримує круті гірські повороти і здається, він ось-ось перевернеться. 

Водій автобуса, Олександр Глущенко, зізнається, що коли автобус проходив техогляд, йому довелось приховати, що цей транспорт возить дітей до школи.

Батьки уже не можуть дивитися на те, в яких умовах їхні діти добираються до школи і додому. Вони почали вимагати безпечнішого і комфортного транспорту для своїх дітей. 

Проте місцеві чиновники стверджують, що два роки назад вони уже закупляли новий, безпечний і зручний автобус для школярів в їхньому районі. Чому ж тоді для одного села цей автобус недоступний? 

В шкільній раді пояснюють, що вони у безвиході. Новенькі шкільні автобуси і справді були закуплені, але ними можна їхати тільки по рівнині. Нові автобуси не пристосовані до гірської місцевості і крутих поворотів. 

Раніше вороненківських дітей до школи возив інший переобладнаний автобус, в якому були значно кращі умови. Але його довелось віддати в інші села для дітей. Обурення батьків зростає і вони серйозно скаржаться на такі умови. Новий такий автобус коштує аж 2 мільйони гривень. А це дуже не вигідно. Чиновники обіцяють найближчим часом, коли похолодання зросте, повернути той переобладнаний автобус назад. Саме на ньому діти зможуть успішно добиратися до школи в такій гірській місцевості.  

More from author

Повторення – мати навчання: як викладачі ПНУ повторюють вже вивчене

Наука не стоїть на місці. Навчання стало фронтом студентів під час війни. Варто звертати увагу на те, що людина вчиться все життя. Тому як...

“Головне, що вивезли руки”. Як переселенець з Краматорська евакуював своє підприємство на Прикарпаття

Життя цього чоловіка, які і багатьох українців, кардинально змінилося після 24 лютого. Саме війна змусила засновника авторської майстерні ножів - Олексія Ровдо – переїжджати...

«Цвірінькай українською»: як У Брошневі-Осаді навчають внутрішньо переміщених осіб рідної мови

Мова – це код нашої нації. Французи розмовляють французькою, поляки – польською, а українці мали б розмовляти українською. Доволі часто ми могли бачити, що...