Прикарпатський національний університет ім. В. Стефаника готує спеціалістів у 64 напрямках, проводить науково-дослідну та інноваційну роботу. За час існування закладу, з нього випустились більше як 140 тисяч фахівців. Серед відомих людей випускниками були: Бродович М., Чернега Р., Фербей Є., Синютка О., Сич О., Шеремета Р., Романчук А. та ін. Історія та сьогодення Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника – у статті на frankivsk.one.
Університет за УРСР
Коли Галичина увійшла у склад УРСР в 1939, – це, безумовно, не було щасливою подією.Та це був вагомий щабель на дорозі до возз’єднання українських земель в одну державу. Також, народна освіта в ті роки зазнала значної розбудови.
На Прикарпатті гостро стояла проблема недостатньої кількості вчителів. Навіть приїжджі зі Сходу не змогли її вирішити. Місцева влада звернулась до уряду з проханням відкрити в Станиславові вчительський інститут. В березні 1940 почав роботу новий навчальний заклад під керівництвом Федіра Плотницького. Діяло три факультети: філологічний (українська та російська мови та літератури), фізико-математичний та історичний. В довоєнний час на заочному, вечірньому та стаціонарному відділеннях готували 900 майбутніх педагогів.
За деякий час, німецько-радянська війна принесла розруху і в стіни університету. Багато хто пішов на фронт. Перший директор Плотницький загинув в Уманській катівні. Декани та деякі викладачі знайшли свою смерть на фронті.
Повоєнні роки
Вперше, після війни, Станиславський учительський інститут відкрив свої двері 1 листопада 1944 на Шевченка 30. Влітку дипломи отримали тринадцять випускників. На відбудові все ще був головний корпус на Шевченка 57. Тоді значно доклався до відновлення діяльності інституту М. Король, котрий виконував обов’язки директора. Навчальний рік 1948 розпочався у вже, практично, відремонтованому приміщенні корпусу. Завершились роботи в 1950.
До 1949 директором був Божко Т. Невпинно росла і кількість студентів. Якщо в 1944 їх було 354, то в 1949 – 790. За час функціонування учительського інституту випускниками стали 1457 людей.
Новий етап
50-ті роки розпочались для Станиславського учительського інституту педагогічною реорганізацією. Ціллю керівництво закладу ставило розширення викладацького та професорського контингенту. До 1955 працювало 58 викладачів, а до 1956 – вже 79. Плідними ці роки були й для бібліотечного фонду, котрий виріс в 4 рази. Відкривались нові кабінети, кафедри та лабораторії, удосконалювалась навчальна база.
Сільські школи потребували викладачів, саме тому, Інститут почав готувати та в 1958 випустив вчителів широкого профілю. Відкривались такі спеціальності: “російська та українська філологія та історія”, “українська філологія, співи та музика”, “математика, креслення та фізика”. Час навчання збільшився до 5 років. Крім того, заклад почав готувати вчителів початкових класів. На нову спеціальність “методика і педагогіка початкової освіти” набрали п’ятдесят осіб.
В 1963 в інституті додався ще загальнонауковий факультет. Ціллю його було надати вищу освіту студентам-заочникам за місцем проживання, щоб не відривати їх від роботи на виробництві. Таким чином, студенти, котрі були з інших областей, але змушені були працювати на Франківщині, отримали нагоду навчатись в рідному місті.
Радянські часи принесли із собою гонитву та арешти за дисидентами-шестидесятниками в 1956. Вони боролись проти русифікації, політичного свавілля, за незалежність. Викладача Івано-Франківського педагогічного інституту Мороза В. було кинуто за ґрати слідчими органами. Там він пробув до 1979.
У 1966 почав свою роботу музично-педагогічний факультет. Першим його деканом став В. Пащенко, який був заслуженим артистом УРСР. У 1969 історично-філологічний факультет розділився на філологічний та історико-педагогічний. У закладі почали готувати методистів виховної роботи.
В січні 1971 інституту було присвоєно ім’я В. Стефаника, яке носить зараз Прикарпатський національний університет. Додалась до спеціальностей і “англійська мова”, а в 1095 відкрився цілий факультет.
Перебудова
З приходом перебудови, вона поширилась і на інститут. Його очолив професор В. Кононенко, який доклав чимало зусиль, щоб заклад став не лише сучасним та європейським, але і науковим центром з гарним авторитетом.
Почав працювати новий корпус, бібліотека, фонд якої був більшим за 500 тисяч томів. З 1988 діяв корпус з гуманітарними факультетами. Реформи поширились і на саму освіту. У 1987 почав працювати художньо-графічний факультет.
Незалежність України посприяла прогресу освітньої системи. На Франківщині потрібно було створювати умови для здобуття ширшої та ґрунтовнішої освіти. В 1992 році чинний тоді президент Л. Кравчук підписав указ про утворення Прикарпатського університету ім. Стефаника на базі державного педагогічного інституту. В ті роки заклад вже здобув собі славу провідного педагогічного в Україні. На 36 кафедрах навчались 3950 студентів денної та 2400 заочної форми навчання.
Прикарпатський університет ім. В.Стефаника
На 1999 рік на базі навчального закладу діяли: відділ регіональних проблем Інституту політичних та етнонаціональних досліджень НАН України і Прикарпатського університету імені Василя Стефаника; Науково-дослідний інститут краєзнавства; фізико-хімічний інститут і педагогічний коледж в Коломиї. 7 тис. студентів навчались на 22 спеціальностях, відкривались нові факультети.
До 2003 почали роботу Педагогічний інститут, Інститут мистецтв, Юридичний та Інститут туризму. Плідна робота у підготовці висококваліфікованих спеціалістів принесла університету у 2004 звання “національного”.
2005 рік теж ознаменувався багатьма подіями. Ректором став Остафійчук Р. На базі університетської бібліотеки починає працювати відділ комп’ютерного забезпечення. Відчиняється Інститут історії та політології. На базі кафедри фізичної реабілітації відкривається науково-дослідна лабораторія. У 2006 на навчання запрошує вже Юридичний коледж.
2009 ознаменувався початком діяльності науково-освітнього центру “Наноматеріали в пристроях генерації та накопичення енергії”. У 2010 запрацювала лабораторія статистичного аналізу, відкривається кафедра іноземних мов та перекладу, кабінет нумізматики. Починає працювати спортивний комплекс “Олімп”. У 2011 діє лабораторія вуглецевих наноматеріалів та суперконденсаторів.
Розвиток продовжується
У 2012 ректором став Цепенду І. Позитивних змін зазнає наукова база університету. Відкривається кафедра безпеки життєдіяльності. Починає свою діяльність інститут післядипломної освіти та дистанційного навчання. Створюється Івано-Франківський коледж ДВНЗ як окремий структурний підрозділ університету.
З 2013 діє лабораторія з досліджень проблем політики у сфері боротьби зі злочинністю. У 2014 відкривається навчально-наукова лабораторія біологічної екології та Національний контактний пункт програм ЄС Горизонт – 2020 по “Нанотехнологіях, сучасних матеріалах та передових сучасних виробництвах”. У 2014 відкривається кафедра журналістики.
Університет Стефаника акредитується четвертим рівнем акредитації та стає одним із десяти кращих закладів освіти на Заході та 13 у списку 200 провідних університетів України. Прикарпатський університет імені Василя Стефаника співпрацює із різними навчальними та науковими закладами у США, КНР, ЄС, бере участь в реалізації одинадцяти безплатних магістерських програм подвійних дипломів спільно з Польщею.
У програмі “Еразмус+ КА2” університет здобув грант для чотирьох проєктів. Спільно з Інститутом металофізики Курдюмова НАН України в університеті діє навчально-наукова лабораторія фізики магнітних плівок. Працює і лабораторія біологічної екології, Навчально-науковий Інститут історії, археології та етнології Карпат та ін.
Університет встиг успішно реалізувати Державний інвестиційний проєкт “Будівництво Міжнародного центру зустрічей студентської молоді України та Республіки Польща” та проєкт “Обсерваторія”, котрий реалізується за кошти гранту.
Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника – сучасний конкурентоспроможний освітній та науково-дослідний центр міжнародного рівня. Його можливості мають значний вплив на розвиток області та утворення людського капіталу.
