Україна завжди була обєднаною країною. Співучі, щирі люди допомагають один одному. Розуміють з півслова, як на російській, так і на українській.

Ніколи мову ніхто не утискав. Діяла одна єдина пропаганда, яка часом руйнувала дружбу Східної та Західної України. Часом у нас різні діалекти, хтось балакає на суржику, у деяких місцевостях відрізняються звичаї та традиції. Проте ми все одно любилися та любимося. Як писав Шевченко: «Кохайтесь, чорнобриві, та не з москалями».

Віками у нас проблема з «сусідом», який нагло заздрить українській історії, кращому життю, ментальності, цінностям.

Проте це ніколи не заважало нам залишатися людяними. Ще з 2014 року, ми навіть співчували росіянам, коли в них сталася біда з торговим центром «Зимняя вишня».

Але зараз вони нас не шкодують, їм не соромно за геноцид у Бучі, їм не соромно за Маріуполь. Людям не те, що позакладало вуха, їм позакладало душі.

Проте і в українців виникають певні дискусії, які їх обурюють.

Наприклад, головною темою сьогодні стало підняття оплати за навчання у воєнний час.

Тому студенти Прикарпатського національного університету, розповідає сайт frankivsk.one, поділилися своїми враженнями стосовно цієї теми.

“Зараз всі сили мають бути кинуті на ЗСУ”

Зіняк Вікторія – студентка ПНУ Факультету філології вже п‘ятий рік. Зараз працює за фахом і заочно навчається.

«Я студентка вже п’ятий рік, і з оплатою стикаюся вперше, оскільки вступила на заочне в магістратуру на платну форму. І чесно кажучи, я в шоці. Я не очікувала, що ціни взагалі можуть піднімати (треба було добре читати договір).»

Вікторія вважає, що в такий час взагалі недоцільно піднімати оплату за навчання, адже багатьом зрізали зарплати, а деякі взагалі залишилися без роботи. Таку ситуацію вона прирівнює до мародерства та взагалі не розуміє, чому про це мовчать.

⠀

«Я прихильниця тієї думки, що зараз всі сили мають бути кинуті на фінансову підтримку ЗСУ. Всі починають забувати, що наші захисники постійно потребують спорядження, медикаментів, їжі, засобів гігієни.

Якщо підрахувати, то кожен студент міг би задонатити не один раз, можливо, у різні фонди, ту суму, на яку підняли плату. В такому випадку, ми б цілою Україною забезпечили не один наш батальйон.»

⠀

Дівчина розчарована, оскільки зменшення ціни за навчання – це щось, ніби, зі світу фантастики. Потрібно було залишити ту суму, яка попередньо була зазначена в договорі. Ось і все. Тоді б не було ні претензій, ні розчарувань.

⠀”Воєнний час – це час, коли люди обмежені у своїх можливостях”

Христина Бедрій також поділилася своїми враженнями. Насправді, її емоції також негативні. Дівчину, насправді обурює така ситуація.

«Підняття оплати за навчання у воєнний час є не дуже правильно. Воєнний час – це коли більшість людей обмежені у своїх можливостях, особливо у фінансових! Зараз більшість людей втратили роботу, джерела фінансування. Я розумію, що утримання на університету потрібно багато коштів, яких держава не може дати, але вважаю неправильним те, що оплату за навчання підняли!»

Дівчина зробила висновок того, що вже два роки студенти навчаються дистанційно, тим паче зараз воєнний стан. Оплату за навчання потрібно було залишити такою, як вона була. Зараз є багато сімей, які не можуть оплатити нову ціну за навчання, є такі, які не можуть оплатити і половину суми… Оплату за навчання потрібно було залишити такою, як вона була, або ж розглянути можливості її зменшення!