Штучний інтелект поступово змінює не лише ринок праці, а й систему вищої освіти. Сучасному інженеру вже недостатньо розумітися на обладнанні, програмісту — лише писати код, а викладачеві — володіти традиційними методиками навчання. Цифрові технології стають невіддільною частиною професійної підготовки, відкриваючи нові можливості для майбутніх спеціалістів, пише frankivsk.one.
Івано-Франківськ активно долучається до цих змін. Місцеві університети запроваджують міждисциплінарні освітні програми, розвивають робототехніку, інформаційну аналітику та цифрову медицину. Як саме готують фахівців нової епохи в ІФНТУНГ, Карпатському університеті та ІФНМУ і ким зможуть працювати їхні випускники?
ІФНТУНГ: від традиційної інженерії до штучного інтелекту
Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу, який тривалий час асоціювався передусім з підготовкою спеціалістів для енергетичної галузі, сьогодні розвиває низку сучасних цифрових напрямів. Серед них — інженерія програмного забезпечення, комп’ютерні науки, інформаційні системи, автоматизація, робототехніка та Інтернет речей.
Особливе місце посідає магістерська освітня програма «Інженерія програмного забезпечення». У навчальному плані 2025 року передбачені дисципліни «Інновації на основі штучного інтелекту», «Новітні концепції даних», «Хмарні обчислення та технології», а також практикум роботи з великими даними — Big Data.
Студентів навчають створювати складні програмні системи, опрацьовувати значні обсяги інформації, інтегрувати інструменти штучного інтелекту в цифрові продукти. Такі компетентності відкривають перспективи роботи розробниками програмного забезпечення, аналітиками даних, фахівцями з інтеграції ШІ та проєктування інформаційних систем.
Водночас університет розвиває напрями, у яких цифрові технології поєднуються з класичною інженерною підготовкою.
Робототехніка та Інтернет речей: хто створюватиме розумні виробництва
Одним з перспективних напрямів ІФНТУНГ є бакалаврська програма «Програмне забезпечення кіберфізичних та робототехнічних систем». Вона поєднує програмування, електроніку, мікропроцесорну техніку та автоматичне керування.
Студенти опановують програмування мікроконтролерів, роботу з платформою Arduino, комп’ютерні мережі, бази даних і розроблення програмного забезпечення для пристроїв, які взаємодіють із фізичним середовищем.
Ще один напрям — «Системна інженерія — Інтернет речей». Його основою є технології підключених пристроїв, обміну даними та автоматизованого управління.
Такі знання потрібні для створення інтелектуальних виробничих систем, автоматизованого контролю обладнання, моніторингу енергоспоживання та роботизованих комплексів. Хоча робототехніка й Інтернет речей не завжди передбачають використання штучного інтелекту, вони створюють основу для його практичного застосування.
Випускники можуть працювати інженерами-програмістами, розробниками вбудованих систем, спеціалістами з автоматизації та робототехніки.
Від документознавства до ШІ-аналітики: нова міждисциплінарна освіта
Особливою освітньою новацією ІФНТУНГ стала бакалаврська програма «Технології штучного інтелекту в інформаційно-аналітичній діяльності», підготовку за якою розпочали у 2026 році.
Вона об’єднує дві спеціальності: «Бібліотечна, інформаційна та архівна справа» та «Інформаційні системи та технології». Таке поєднання дозволяє готувати фахівців, здатних працювати не лише з документами, а й із сучасними цифровими системами.
Студенти вивчають інформаційну аналітику, електронний документообіг, хмарні сервіси, OSINT — дослідження інформації з відкритих джерел, генеративний штучний інтелект, створення чат-ботів та інтелектуальних агентів.
Практична цінність цієї підготовки полягає в умінні систематизувати великі масиви інформації, автоматизувати інформаційні процеси й використовувати цифрові інструменти для ухвалення рішень.
Серед можливих професій випускників — інформаційний аналітик, OSINT-аналітик, менеджер інформаційних систем, спеціаліст із цифрових архівів та управління знаннями.
Карпатський університет: штучний інтелект у програмуванні та педагогіці
Карпатський національний університет імені Василя Стефаника, колишній Прикарпатський національний університет, також адаптує освітню підготовку до потреб цифрової економіки.
Серед його програм — «Інженерія програмного забезпечення», «Інформаційні системи та технології», «Якість та безпека програмного забезпечення». Вони забезпечують підготовку спеціалістів з програмування, проєктування інформаційних систем, тестування та захисту програмних продуктів. Ці компетентності можуть використовуватися і в розробленні рішень на основі ШІ.
Однак цифрові зміни охоплюють не лише технічні спеціальності. Для магістрів освітньої програми «Освітні, педагогічні науки» передбачена дисципліна «Штучний інтелект і освіта».
Її поява відображає нові вимоги до професії викладача. Сучасний педагог має вміти використовувати цифрові інструменти для підготовки навчальних матеріалів, створення індивідуальних завдань, аналізу результатів навчання та організації освітнього процесу.
Водночас важливо навчити майбутніх освітян критично оцінювати інформацію, згенеровану алгоритмами, перевіряти її достовірність і дотримуватися принципів академічної доброчесності.
Такі компетентності можуть знадобитися не лише в школах та університетах, а й у сфері освітніх технологій — під час створення електронних курсів, цифрових платформ та інтерактивних навчальних продуктів.
Медичний університет: цифрові технології на службі майбутніх лікарів
В Івано-Франківському національному медичному університеті штучний інтелект насамперед розглядають як інструмент удосконалення медичної освіти.
Заклад впроваджує цифрові навчальні технології, використовує AI-помічників, розвиває віртуальні освітні модулі та симуляційне навчання. За інформацією університету, протягом 2024–2025 навчального року понад 150 викладачів пройшли підготовку з використання штучного інтелекту. Також були розроблені методичні рекомендації щодо його застосування в медицині.
Важливу роль відіграє симуляційний центр, де студенти відпрацьовують клінічні навички за допомогою спеціалізованих манекенів, тренажерів і змодельованих медичних ситуацій.
Майбутні лікарі навчаються діяти в умовах, наближених до реальної практики, зокрема під час надання невідкладної допомоги, проведення медичних маніпуляцій та ухвалення клінічних рішень.
При цьому симуляційні технології не завжди використовують штучний інтелект. Їхня головна перевага — можливість безпечно відпрацьовувати професійні навички без ризику для пацієнтів.
Окремої освітньої програми «Штучний інтелект у медицині» в оприлюдненому переліку університету немає. Натомість цифрові компетентності поступово доповнюють традиційну підготовку медиків.
У перспективі такі знання можуть бути корисними у сфері телемедицини, медичної аналітики, цифрової діагностики та управління інформаційними системами закладів охорони здоров’я.
Чи замінить штучний інтелект традиційні професії?
Досвід франківських університетів свідчить: штучний інтелект поки що не витісняє класичні спеціальності, а змінює їхній зміст. Інженери опановують робототехніку й автоматизацію, програмісти — інтелектуальні системи, педагоги — цифрові методики, а медики — сучасні технології навчання та аналізу інформації.
Водночас фундаментальні знання залишаються основою професійної підготовки. Адже жоден алгоритм не замінить інженерного мислення, педагогічної майстерності чи відповідальності лікаря.
Саме тому головним завданням університетів стає поєднання традиційної освіти із сучасними технологіями. А для майбутніх фахівців вирішальною перевагою буде не просто вміння користуватися штучним інтелектом, а здатність застосовувати його професійно, критично й відповідально.