Метеорологи показали екстремальні умови роботи на станції Пожижевська

В українських горах-Карпатах погоду й ймовірність сходження лавин кожного дня на сторожі метеорологів двох сніголавинних станцій, які діють на Закарпатті та Прикарпатті.

Як повідомляє Frankivsk.one з посиланням на The Ukrainians, щодня метеорологи спостерігають за даними погодних умов. Від їхньої роботи і залежить прогноз погоди. А для любителів гір це ще й питання життя – адже погода у горах дуже мінлива і сувора, особливо взимку.

Безперервна робота

Зима у Карпатах триває вдвічі більше, ніж за календарем – з листопада і до травня.

метеостанція Пожижевська

Метеостанцію Пожижевська обіймає Чорногірський хребет. І попри те, що іноді гори важко розгледіти за важкими, густими хмарами й туманом, у сонячні, поодинокі дні звідси можна побачити  вершини Гомул, Брескул, Данціж, і найвищу в Україні – Говерлу.

метеостанція пожижевська

Сама станція являє собою просторий і затишний будинок із вкритим снігом дахом. Дерев’яні двері тут відчиняються всередину, щоб рясні снігопади не ставали на заваді роботі і з будинку можна було вийти. Поблизу знаходиться майданчик із приладами для вимірювання погоди. На перший погляд, видаються звичайними будками та стовпчиками, але насправді це далеко не так, і від зібраними ними даними залежить, чи варто рушати в гори, а чи краще залишитись вдома.

метеостанція пожижевська

 

метеостанція пожижевська

На цій метеостанції працюють одинадцять людей, 8 з них – технічні працівники, 2 – кочегари та водій-електрик.

Графік роботи позмінний — тиждень через два. День за днем тут пильнують «настрій» погоди цілих  60 років. А як переповідають метеорологи, місцеві пастухи вели спостереження ще у 18-му столітті.

Найосновніші професії тут — метеоролог та гляціолог (людина, яка досліджує льодовики, сніги та лавини).

Через кожні три години (а у випадках негоди – ще частіше), черговий працівник виходить на вулицю і фіксує показники такі, як температура повітря та снігу, атмосферний тиск, сила і напрямок вітру, вологість, сонячна активність, а ще – виміряти кількість опадів.

Щоб це зробити, необхідний спеціальний опадомір — відро Третьякова. За певний час сніг, який нападав у відро, заносять у тепле приміщення, щоб сніг розтанув. Опісля цього вимірюють, скільки утворилося води.

Додамо, загалом в Україні працюють 180 метеостанцій, які одночасно фіксують погоду, а результати передають до Українського гідрометеорологічного центру.

Уже там із отриманими даними працюють синоптики: створюють карти руху повітря і, власне, прогнозують погоду, яку ми щодня чуємо і бачимо у новинах чи на екрані телефону.

сьогодні всі дані надсилаються через інтернет (біля Пожижевської працює мобільний зв’язок). А раніше їх передавали рацією в Яремче, а звідти уже диктували телефоном до Києва.

Дослідник лавин

Олег Кочержук працює на станції уже 12 років. Прийшов сюди, як закінчив екологічний факультет в Івано-Франківську. Сам родом з міста Яремче, то ж часто ходив у гори, проте жодного разу – взимку. Саме тому робота на Пожижевській стала для нього чимось новим.

Чоловікові – за тридцять. Він називає себе не надто комунікабельним, говорить швидко і коротко.

метеостанція пожижевська

 «Від мого слова залежить, чи можна йти туристам у гори. Якщо ж не дослухаються, це уже буде на їхній відповідальності», — наголошує Олег Кочержук.

Взимку основним завданням для нього — спостерігати за лавинами. Гляціолог (або ж лавинник), попереджає про ступінь лавинної небезпеки, досліджує лавини, які уже зійшли, зокрема, вимірює площу та оцінює збитки.

Лавина, як  пояснює чоловік,— самовільне сходження снігу. А відбувається воно на схилах крутістю від 25 до 55 градусів. Щоб визначити поведінку лавин, існують цілі математичні розрахунки однак але без польових досліджень це зробити неможливо.

«Сніг, який лежить на землі, з часом може змінюватись і ставати нестабільним. Моє завдання — перевірити, як він сам за себе тримається і скільки треба навантаження, щоб сніг зійшов лавиною», — розяснює Олег Кочержук.

У будинку метеорологів тепло. Є вода, поступає з водозабору, що розташований на висоті майже 1800 метрів. Також є газова плита, твердопаливний котел і дизельний генератор, який щовечора забезпечує станцію світлом.

Поки Олег Кочержук працює, його напарник після нічної зміни відпочиває. Також до підвалу, де стоїть котел, час від часу навідується пані Василина — сьогодні вона за кочегара.

За словами жінки, на станції працює тільки коли холодно, влітку їж їде на яблука за кордон.  В розмові зізнається, що працювати із чоловіками їй легко – конфлікти не виникали ніколи.

Всередині будинок метеостанції просочений густим запахом тютюну – метеорологи курять дуже багато.

Усі метеорологи станції — чоловіки. І цей устрій Олег прирівнює з антарктичною станцією «Академік Вернадський». І попри те, що крига там таки скресла, а у цьому, 2019 році до Антарктиди вирушили 4 науковці, у Карпатах це на даний час – табу.

Цінність хвилини

Розказуючи про станцію, Олег постійно стежить за часом на годиннику. Раптом зривається з місця і за якусь мить з’являється у синьому спецодязі з написом «Метеорологічна служба» та поспішає на вулицю.

метеостанція пожижевська

 

метеостанція пожижевська

На метеомайданчику уже за кілька хвилин чоловік вносить усі показники. Залишається якнайшвидше передати їх до Києва. Для цього у будівлі станції є спеціальний кабінет, де є комп’ютер, два робочих столи, ліжко та крихітний телевізор.

На стіні висять два годинники — один працює за київським часом, другий же – за Гринвічем.

Тут метеорологи ще менше малослівні, детально записуючи усі цифри до журналу й таблиці.

Міняється зміна щосереди. Кожен з бригади бере із собою рюкзак з їжею, яку потрібно швидко з’їсти, оскільки на станції холодильника нема. натомість є підвал, куди ще з осені завозять картоплю, крупи та консерви, дрова і вугілля.

«Звісно, у нас не Альпи й туристів не так багато», – каже Олег Кочержук.

«Але це лише через те, що в Карпатах не розвинена інфраструктура, поки що мало людей ходить, хоч в останні кілька років їх більшає», – додає лавинник.

Чоловік зізнається, що туристичні фірми не хочуть вести людей у гори, коли погода погана і є небезпека життю. Але це бізнес, тому рано чи пізно фірми все-таки візьмуть на себе відповідальність і супроводжуватимуть за відповідну плату за будь-яких погодних умов.

Чоловік звертає увагу, що різні лавини мають різні рівні небезпеки. Найменша — перший рівень. При  другому рівні достатньо лише однієї людини, щоб стався обвал. При третьому — досить групи. При четвертому рівні лавина може сама по собі зійти. І найнебезпечніший п’ятий — у такому випадку  об’єм лавини становить більше ста тисяч кубічних метрів снігу. Такого об’єму достатньо, щоб зруйнувати на своєму шляху навіть ліс.

Потрапити під лавину — найгірше, що може бути, адже у таких випадках – кожна хвилина може бути вирішальною, адже тоді на терезах – стоїть  життя людини.

Від того, чи є поруч людина, яка готова швидко відкопати людину з-під лавини, залежить житиме вона чи ні, зізнається Олег.

Врятуватися з-під снігу можна в проміжку 30-40 хвилин. За інших обставин шанси вижити зводяться практично до нуля. Потерпілий помирає від холоду і браку кисню.

Ось чому рятувальники завжди закликають туристів не ходити в гори поодинці і без спецспорядження для пошуку людей під снігом. Найчастіше летальні випадки трапляються із одинокими мандрівниками, які нікого не повідомляють, куди йдуть.

До слова, як зізнається Олег Кочержук,з моменту, як почав працювати на метеостанції,  він і сам двічі ледь не потрапив у лавинну пастку.

Додамо, що в Карпатах на сьогоднішній день функціонують тільки дві сніголавинні станції. окрім Пожежевської, на Закарпатті діє метеостанція Плай.

За допомогою їх, на сайті Укргідрометцентру, в реальному часі можна побачити рівень лавинної небезпеки.

метеостанція пожижевська

 

метеостанція пожижевська

 

метеостанція пожижевська

 

метеостанція пожижевська

 

More from author

LEAVE A REPLY

Please enter your comment!
Please enter your name here

Медичний університет цього року випустив вдвічі більше військових лікарів

В 2020 році серед випускників Івано-Франківського медичного університету виявилося вдвічі більше тих, хто вирішив стати військовими лікарями, ніж минулого року. Та частина...

Як на Прикарпатті збираються втілити STEM-освіту без належного фінансування

Не так давно редакція «Галки» в співпраці із компанією ENSOF запустила спеціальний проєкт, метою якого було побачити та показати який насправді стан...

Як франківська міська рада рекомендує навчатися з 1 вересня

Оскільки вже зовсім скоро почнеться навчання у школах і переводити в дистанційну форму на постійній основі його ніхто не хоче, то в...