Ні для кого не секрет, що українці, а особливо прикарпатці дуже багато їздять на заробітки в інші країни. Популярно на заході України їздити працювати в Чехію, Польщу та інші сусідні держави. Особливо часто люди їздили заробляти закордон улітку, адже тоді більше є можливостей для приїжджих. Але є й ті, хто їздить заробляти круглий рік та навіть вважають заробітки своєю основною або єдиною роботою. На жаль, через карантин цього року українцям не вдалося поїхати на заробітки до інших країн, а тим, хто був там до початку карантину, довелося повернутися додому та залишитися без роботи на довгий час, пише frankivsk.one.
Вплив карантину на життя різних прикарпатських заробітчан
І якщо у когось ще були якісь заощадження на перший час, то більшості довелося шукати новий спосіб, щоб заробити в умовах карантину у себе в місті. Комусь пощастило знайти, комусь ні. Деякі заробітчани Прикарпаття вирішили поділитися з журналістами «Репортеру» своєю історією.
Як один із них створив власний бізнес в умовах карантину та як це змінило його життя?
Наприклад, Олександр Войцих звик до карантину постійно їздити на заробітки в Польщу, але у березні цього року йому довелося повернутися додому, у Франківськ, як і іншим. Але чоловік не сильно панікував від того що вирішили закрити кордони, адже вирішив просто знайти спосіб заробити в Україні, над чим він не сильно раніше задумувався, адже постійно мусив обирати між закордонними пропозиціями. Тепер же в нього була велика необхідність та можливість цим зайнятись та знайти постійно і добре оплачувану роботу вдома.
Значно ускладнювалось все тим, що і вдома він мав можливість працювати хіба тільки дистанційно. Тож він прийшов до думки зайнятися продажем товарів в інтернеті, адже в період карантину бізнес продовжував існувати, просто дещо в іншому вигляді. Заробіток чоловіку було знайти насправді не важко, тому він в це вірив з самого початку.
Цікаво, що заробив він навіть більше, ніж міг би на звичайній роботі, працюючи при цьому лише по декілька годин в день, але при цьому працюючи лише на себе. Зараз у нього є план створити свою власну компанію та найняти працівників, щоб почати робити щось більше. Він вибудував детальний план та поставив собі чітку ціль, якої хоче досягти. Олександр вважає, що інвестиції в товари є найвигіднішими, адже там невеликі ризики. Саме це посприяло його вибору роботи.
Зайнятість чоловіка має назву дропшипінг. Це так би мовити поставка товару від продавця до клієнта або посередництво у цьому. Таким чином можна отримати хороший досвід в сфері продаж. Чоловік розповідає, що цим почав займатись його брат, а він уже долучився до співпраці та вирішив розвивати цю справу, покращувати її та вносити зміни.
За кордон франківець їхати на заробітки більше не планує, адже знайшов свою долю тут, в Україні, і вирішив завершити «лінію заробітчан» в своїй родині, яка почалась ще з його дідуся. Він каже, що такий спосіб заробляти не є хорошим, адже на це витрачається багато здоров’я та вся молодість, яка не вічна. Весь час, який можна витратити на себе та свою сім’ю заробітчани просто проводять на різних заводах та полях десь на чужині, працюючи за копійки на когось. Олександр знайшов можливість заробляти більше грошей витрачаючи при цьому менше часу та сил і роблячи те, що бажає сам, до того ж у своїй, а не чужій державі, куди він і так повертається щоразу з заробітків.
Чому прикарпатський заробітчанин вирішив почати заробляти в Україні?
Олександр Русанов, ще один прикарпатський заробітчанин, має дещо схожу історію. Теж будучи вихідцем з Франківська він протягом п’ятьох років працював у Кракові на заробітках, доки не настав карантин. Як каже сам чоловік, для того щоб досягти певних життєвих цілей йому треба було грошей. В Україні, живучи при цьому нормальним життям заробити хороші гроші фактично не можливо, як він каже, тож чоловік і вирішив пошукати щастя закордоном.
Після того як він поїздив по світу, об’їздив більш ніж пів Європи та заробив потрібні гроші, досягнув певних цілей, які собі поставив, він вирішив, що рідне місто було все ж непоганим. Дійсно, за останній час Івано-Франківськ зазнав великих змін, до того ж в кращу сторону. Він став досить європейським, хоч звісно це ще далеко не Європа, але вже щось близьке до цього. Як мінімум центр нашого міста візуально є дуже європейським. Вулиці гарно відреставровані, особливо площа Міцкевича. Чоловікові подобається реставрація старих будинків в місті та його теперішній зовнішній вигляд.
Це послугувало для нього причиною повернутися до міста та розвиватися тут, на батьківщині, де у нього рідні та друзі. Чоловік вірить в те, що років через 40-50 наше місто стане чи не кращим за європейські.
Які є причини не залишатися тут, а їхати далі на заробітки в іншу державу?
А ось наприклад інший чоловік, Олег Романяк, житель Тлумацького району, все таки збирається після закінчення карантину повернутися до заробітків за межами держави. На його житті карантин та закриття кордонів сказались дуже погано. З допомогою тих заробітків чоловік не тільки жив, а ще й відкладав гроші на навчання, чого зараз він робити на жаль не може. Під час заробітків, щоб мати можливість відкласти гроші хлопець на всьому економив та від всього відмовлявся, купував лише те, без чого не міг обійтися та усіма силами намагався заробити якомога більше. Він постійно хвилювався, що йому так і не вдасться назбирати на навчання.
Зараз Олег уже збирається їхати знову, адже у нього з’явилася така можливість. Він впевнено йде до своєї цілі, проте вважає, що в рідній державі заробити необхідні гроші йому ніяк не вдасться, бо виконувати ту саму роботу та ще й за ті ж самі гроші що і в Польщі тут просто неможливо. Хлопець навіть не починає шукати роботу удома, адже впевнений, що потрібних йому умов і так не знайде. Залишилося тільки дочекатися відкриття кордонів – і все, він поїде далі заробляти гроші. До слова, хлопець також задумувався про те, щоб створити свій бізнес і заробляти на цьому гроші. Він вважає це чудовою ідеєю, але навіть коли в нього з’явиться на це можливість, робити його в Україні хлопець не збирається. На його думку закордоном вигідніше цим займатись.
Тож можна помітити, що у різних людей зовсім різна думка на рахунок заробітків та закриття кордонів, і зовсім різне ставлення до цього. Хтось цьому радий, а комусь навпаки це створює дуже багато незручностей.