Останніми днями у Івано-Франківську з’явилися великі білборди з написами про те, що у найкрупнішому гіпермаркеті нашої області продають російські товари. Це, в свою чергу, викликало обурення у депутата міської ради Олега Капустяка та більшості жителів міста, адже збагачувати агресора ніхто не хоче, пише frankivsk.one.
Ембарго
Торговельно-економічні обмеження на більшість товарів російського походження було накладено ще наприкінці 2015 року. Товари, на яких є маркування з кодом «46», належать до продукції російського виробника, та заборонені для ввезення в Україну.
З тих пір на полицях івано-франківських магазинів дійсно зникло дуже багато популярних серед людей товарів – від продуктів харчування, дитячих товарів до алкоголю та фармацевтичних засобів. І хоч не всі покупці звертають увагу на маркування та походження улюблених продуктів влада закликає встановлювати спеціальні цінники на ті товари, що ще залишаються відносно дозволеними та присутні в торгівельних мережах міста.
Але пройшовшись по магазинах та прицільно придивившись до продукції, що представлена у супермаркетах, зокрема, у МЕТРО, можна побачити, що російські товари, хоч і в меншій кількості, але деколи зустрічаються серед асортименту.
Як бізнесмени обходять заборону?
Власне, депутат міської ради Олег Капустяк звернув увагу на те, що в магазині представлені засоби для чищення компанії «Procter&Gamble», що знаходиться на території Тульської області. Цей факт змушує задуматися, яким же чином поступає російська продукція на полиці Івано-Франківська.
Насправді, заборона на ввезення такого товару існує офіційно, але вона не настільки жорстка, щоб її не можна було обійти. До прикладу, адміністратори торгівельних мереж запевняють, що мають право продавати будь-які товари, якщо на них є документи. Вони не перевіряють, що саме поступає у магазин, та особисто не мають справи з іноземними підприємствами. Тому перекладають відповідальність за поступлення подібних товарів на місцевих постачальників.
З другого боку, на митниці не мали би права допускати російській товар на територію України. Для цього проводяться ретельні перевірки, внаслідок яких подібна продукція мала би вилучатися у імпортерів. Та, очевидно, не всі на митниці працюють належним чином. Це змушує придивитися до кадрового складу даної служби більш ретельно.
А ще, ми помітили такий прихований хід у діях підприємців. До прикладу, купуючи у аптеці чи в торгівельній мережі дитячу косметику «Невская косметика», очевидно, що вона російського походження. Адже і назва вказує на це, і сама компанія, що її випускає, знаходиться у Санкт-Петербурзі. Проте, поглянувши на кодування та знайшовши, де вказане виробництво, там стоїть позначка з українською адресою. Це означає, що російський виробник, щоб мати можливість продавати товари на території України, на законних підставах здійснив відкриття невеличкого заводу на нашій території. І хоч продукція далі залишається російською, її маркування нікого не буде хвилювати.
Деякі виробники взагалі не роблять маркування, аби код «46» не кидався в очі. Тобто придумати, як обійти закон, знаходять ті, кому це вигідно. Адже російська продукція продається щороку в обсязі на мільярди доларів і втрачати їх ніхто не хоче.
